Моє портфоліо

 

Розвиток пізнавальної діяльності  учнів, шляхом самостійної роботи над текстом

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

ВЧИТЕЛЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ  КІРОВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНОСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ МАЛОВИСКІВСЬКОГО РАЙОНУ  КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ФЕДОРОВОЇ ГАЛИНИ ІВАНІВНИ

Актуальність  досвіду

-         Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

-         Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

-         Забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;

-         Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку  світової  літератури.

Мета досвіду:

-         Створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини на       уроках  літератури;

-         Створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;

-         Розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини.

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку( Р.Грановська, Я.Пономарьов), модель творчої особистості учня та специфіка формування креативної особистості дитини обґрунтовується в праці « Основи педагогічної творчості» С.О.Сисоєва; методика опрацювання літературного твору в роботах Сторчак К.М. Голубкова В.В.. 

Ідеї особистісно орієнтованого навчання, інтерактивного навчання, проектної технології  спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковими теоретичними положеннями.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання літератури, що сприяють  розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.

Кожна людина має свої потреби, прагне вирішувати  свої проблеми в досить нелегкій  політичній, економічній та соціально-побутовій атмосфері. Ми живемо в досить складний час, який позначений зламами і оптимістичними сподіваннями,  трепетною вірою в щасливе майбутнє України. Нині педагогів хвилює одне із досить важливих питань, а саме , якими стануть учні , вийшовши із стін рідної школи. Чи отримали вони певний арсенал знань, які допоможуть при виборі  та отриманні певної  професії? Чи зуміють досягти певних здобутків, і передусім, бути стійкими в цьому житті психологічно та мати певні матеріальні статки. Чи зуміють використати на практиці отримані в школі знання, а згодом передати їх своїм нащадкам? Чи зможуть не спіткнутися  в житті і де шукати підтримку в разі необхідності? А поки,що навчання в школі і опрацьовуючи той чи  інший матеріал, учні досягають певних здобутків. Кожен день  - це нові відкриття, слово підтримки в скрутних ситуаціях і  пізнання нового. А поряд з ними вчитель, який прагне передусім, забезпечити науковий  і методичний рівень свого предмету.  І не дивлячись на тривалість  роботи, постійно вдосконалює свої вміння, поглиблює свої знання, збагачується інтелектуально.                                                                    

В.О.Сухомлинский говорив: «..Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо  якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання».                                                                                            Учитель завжди людинотворець.  Його робота - це напружена праця серця і творчість розуму. Саме уроки літератури дають можливість донести до учнів красу та вічно моральні цінності, які пробуджують душу. Тому  на уроках приділяю велику увагу формуванню творчих здібностей школярів засобами літератури. Залучаю до творення уроку, адже урок - це співпраця, співтворчість. Добираю для учнів цікаві завдання і пропоную скласти їх також самостійно до тем уроку. Саме працюючи над такими завданнями,  учні пізнають нове, проявляють свою  творчу уяву і  при цьому формують думку про  твір   та пізнають нове. Пізнавальна діяльність – це внутрішня готовність учнів до самостійного оволодіння знаннями при наполегливих вольових зусиллях і це сприяє використанню активної моделі навчання.                                                 

  За мету беру визначення місця художнього твору в навчальному процесі та його вплив на формування особистості. Звідси і проблема над якою я працюю : «Розвиток пізнавальної діяльності  учнів, шляхом самостійної роботи  над  текстом».                                                                                   

Кожен урок прагну чітко продумати щоб він був  емоційно і змістовно насичений пізнавальними завданнями, елементами самостійної творчості. Чітко визначаю мету уроку і  домагаюся його розкриття. На уроці повинна не  оцінка прочитаного матеріалу, а відверта розмова, вияв позиції учня до прочитаного, позиції автора. Особисто мене  хвилюють морально – етичні переконання, культурний  рівень учнів, бо вони завтра стоятимуть  біля керма нашої економіки, культури, освіти, медицини.
При цьому вважаю,що головними завданнями роботи вчителя є навчання учня самостійно працювати над текстом художнього твору, вмінню формувати свої думки, висловлюватись згідно запропонованої теми, оцінювати події, явища, вчинки, дії героїв, а також встановлювати причинно-наслідкові залежності, що допомагають виявити нове в пізнанні істини, закономірностей навколишнього світу. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.  Яким же повинен він бути?  Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

• підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;

•    навчання не словом, а справою;

•    проведення його не для учнів, а разом з ними;

          •    забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку  допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.

В роботі прагну використовувати таку модель творчої особистості учня:

 На сьогодні проблема вивчення тексту, а також його  читання учнями є досить актуальною. І доволі часто постає питання про те, як зробити так, щоб  робота над твором не була догмою, а принесла задоволення читачеві. Звертаюсь до авторів, які розглядають принципи вивчення тексту ( Г.О.Гуковського, Ю.М.Готмана, О.І.Білецького) ;осмислення тексту як суб’єктивного відображення  в ньому проблемних ситуацій ( Л.П.Долбаєв); поглиблене вивчення тексту ( М.О.Рибникова, Н.В.Голубков).

Постає ряд запитань:

-Що допоможе сформувати стійкий інтерес учнів до літератури?

- Чи досить просто прочитати твір і «не пережити» його події, а просто обмежитись емоційним читанням?                                                             Людина, яка не вміє аналізувати твір, не зможе достатньо глибоко прочитати текст і ґрунтовно осягнути авторську позицію. Тільки систематична й наполеглива робота з розвитку вмінь і  навичок аналізу , допоможе учням стати справді культурними читачами, отримати насолоду від спілкування з твором та стежинки до світового письменства.              Важливим значенням  є підготовка до сприйняття художнього твору. Учитель має створити такі  умови на уроці, щоб учень мав бажання прочитати твір. Це можуть бути різні види коментарів, відомості про особливості твору, читання цікавих уривків, щоб викликати інтерес учнів. При роботі над твором великого обсягу підготовка складається з чотирьох етапів:

1       етап – встановлення зв’язку з раніше вивченими і самостійно прочитаними творами.

2 етап – знайомство з біографією митця, епохою, в якій жив письменник.

3       етап – повідомлення про написання твору, його проблематику.

4 етап – робота з невідомими поняттями, назвою, підзаголовками, епіграфом.

Всі етапи пов’язані між  собою,але вони  можуть існувати як єдине ціле і як самостійна частина. Підготовка до сприйняття художнього твору є важливою умовою осмислення глибоко прочитаного літературного твору, а сам процес читання - це творчий процес, оскільки в ньому беруть участь автор і читач. Автор веде читача, відкриваючи йому щось невідоме, глибини свого світорозуміння та світовідчуття, тому досить актуальними  при цьому є слова В.Гюго :» Найкращий читач – це підготовлений читач».                  Під час роботи над розвитком творчої уяви школярів і їх творчих здібностей намагаюсь донести до учнів красу та вічні моральні цінності, що пробуджують душу.. формуючи такий тип уроку, як « урок – образ». Це дає можливість поспілкуватись з героєм твору. Саме такий вид роботи допомагає самостійному розумінню образу, його власному трактуванню. На таких уроках учні виступають в образах того чи  іншого героя, пишуть листи. А  на уроках виразного можна твори голосами героїв, передаючи почуття, думки та настрій. Це сприяє розвитку уяви, вмінню виразного та вдумливого читання, наголошуючи, що людину яка добре розповідає, приємно слухати.  У своїй роботі використовую  цілісний аналіз твору або послідовний аналіз.  Найпродуктивнішою формою організації навчального процесу вважаю групову роботу учнів, яка сприяє позитивній мотивації та навчального співробітництва. Організація роботи передбачає знання певних правил щодо її проведення. Кожний учень, працюючи в групі, враховує, що необхідно:

-         ознайомитись із завданням;

-          опрацювати додаткову літературу;

-         самостійно перевірити свій рівень знань, умінь та навичок;

-         узгодити свої думки, дії з групою й прийти до єдиного рішення.

Робота в групах дає можливість використовувати різні ігрові інтерактивні технології, які сприяють активації пізнавальних здібностей учнів, як одного із проміжних факторів розвитку дитини. Основним у  своїй роботі вважаю особистість учня, який  повинен відчувати себе співавтором уроку.

Постає питання : « Як допомогти дитині осягнути себе, відчути радість від своїх емоцій,   зрозуміти свою  неповторність?»

Учні з задоволенням працюють над сценками, гронуванням, читанням з  прогнозуванням. Діти дуже люблять малювати. Практика доводить, що  дитячі ілюстрації до  творів – яскравий приклад розуміння тексту. Учні із  великим задоволенням малюють  героїв казок та оповідань. Саме вони свідчать про образну інтерпретацію, індивідуальне сприйняття твору.

Намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність,  наявність власної точки зору.   Саме здатність осмислювати  вивчене та виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.                       На уроках застосовую такі стратегії, як: "Мікрофон","Незакінчені речення", "Мозковий штурм", "Метод ПРЕС", сенкан. А також шляхом інтеграції прагну розвивати критичне мислення учнів.   Орієнтація на критичне мислення передбачає передовсім повне несприйняття будь-якої думки : кожен учень, не беручи до уваги жодних авторитетів, має сформувати власну думку про явище в контексті навчальної програми. Необхідно врахувати й те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусію. У процесі обговорення висуваються критерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти, а мисленнєвий процес у цілому піддається оцінюванню. Під час бесід немає  правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту. Але  завдання  учителя - переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання.

Головним в роботі з дітьми вважаю творчість, емоційність, чуйне та доброзичливе   ставлення.                                                                                                              Література – це гра і творчість. Тому прагну на уроках  розвивати в кожній дитині творчу уяву,  здатність ставити перед своїм зором бачене раніше, дійсно існуюче, проявляти фантазію та уявляти собі те, чого не існує в дійсності. Щоб  учні  більше знали, то вчитель повинен формувати інтерес, постійно застосовуючи творчий  підхід до кожної дитини, беручи до уваги її думки, погляди, інтереси, вважаючи її особистістю. Діти дуже люблять гратись. У грі вони вчаться логічно висловлювати свої думки, послідовно діяти, бути спостережливими. На уроках використовую і ігрові  моменти, які охоплюють широке коло питань за темою, біографією чи змістом художнього твору.                                                                                                                У Державному стандарті освіти в Україні поставлено завдання підготувати учнів до взаємодії із соціальним оточенням, сформувати в них почуття гідності, відповідальності, здатності визначати власну активну життєву позицію.                                                                                                                      На сучасному етапі розвитку громадянське виховання особистості базується на морально-етичних принципах, тобто головним критерієм ефективності виховання є морально-етичні цінності: категорії добра, справедливості, любові, щастя, совісті.                                                           На мою думку, саме урок літератури має допомогти дітям знайти відповіді на безліч запитань. В.О.Сухомлинський звертав увагу на те, що відкриваючи навколо себе красиве, милуючись і дивуючись красивому, дитина дивиться в дзеркало і бачить свою власну красу. Чим раніше вона її відчує і чим більше захопиться нею, тим більше відчує  почуття  власної гідності. Саме призвання вчителя в тому, щоб сприяти баченню прекрасного, розвитку гармонійної особистості з великим духовним світом.                                                                                                                        Я  учитель і відчуваю відповідальність. Відповідальність за те , що мені довірили маленьку душу, і я маю створити  Людину, і не просто Людину, а читача, творця, митця. Як це зробити. Одвічне питання яке вирішується словом, думкою, розумінням, поглядом та пошуком шляхів. А ще співпрацею, співтворчістю, співавторством, співпереживанням.                 

Вчитель - це одвічний артист з однією  роллю на все життя.                    

Вчитель – це і лікар людських душ. Його пацієнти різні. Одні лікуються досить швидко, а іншим потрібно  для цього  багато років.

Вчитель – будівельник . А матеріалом його людська душа, а не камінь чи метал. Один невірний рух чи слово може зруйнувати  будову, а потім  досить невтішні наслідки. І той же вчитель має своє проблеми, печалі, радощі, які, інколи, не виставляє на осуд людський, а долає їх своє роботою.                                                                                                                  Яким же повинен  бути сучасний вчитель ? Творцем, художником, скульптором ? Він має бути творчою, яскравою особистістю з великою силою волі та душею. Цьому вчать труднощі, які трапляються  на моєму шляху, але долаючи їх я ставала сильнішою. Від уроку до уроку мене вчать цьому мої школярі, які з надією дивляться в очі. Я прагну, щоб  Справедливість, Милосердя, Честь, Добро  завжди були вірними друзями моїх  вихованців і прищепити любов до слова, яке виростає з любові до рідного краю, України, до її людей. 

Казка про тварин як один з найдавніших різновидів казок. Індійський збірка народних казок про тварин, байок і оповідей « Панчатантра» та її відлунання в світовій літературі. Індійська народна казка «Фарбований шакал».

Тема. Казка про тварин як один з найдавніших різновидів казок. Індійський збірка  народних казок про тварин, байок і оповідей « Панчатантра» та її відлунання в світовій літературі. Індійська народна казка «Фарбований шакал».

Мета.

Навчальна:

ознайомити з історією створення « Панчатантри»; формувати в  учнів навички співтворчості при  роботі з художнім текстом;                                                               навчати встановленню причинно-наслідкових зв’язків у творі

Розвивальна:

розвивати образне й логічне  мислення, навички виразного читання, переказу, спостереження над художнім текстом;

розвивати  пізнавальну самостійність учнів;

Виховна:

виховувати у школярів порядність, чесність, почуття гідності;

виховувати культуру читання та культуру життя.

Теорія літератури: народна казка, алегорія, «мандрівний сюжет»

Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.

Обладнання: збірка «Панчатантра»; краєвиди Індії; ілюстрації до казки «Фарбований шакал»

 Епіграф уроку:                           Світ у казці такий, яким є уявлення народу  про себе.

                           М.Костомаров

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕТ

ІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ,УМІНЬ, НАВИЧОК

1.Перевірка домашнього завдання

Закінчити речення

1)    Усний народний твір про вигадані події – це …( народна казка).

2)    Сукупність творів художньої літератури всіх країн світу від давнини до наших днів – це…( світова література).

3)    Інакомовний опис одного предмета, який є підказкою для відповіді – це …( загадка).

4)    Короткий сталий влучний народний вислів, вжитий у переносному значенні – це… (приказка).

5)Послідовність подій у літературному творі – це…( сюжет).

6)Авторський літературний твір із вигаданим сюжетом, у якому наявні фантастичні елементи – це ….(літературна казка).

7)Образний вислів, який дає яскраву оцінку певному явищу, є незакінченою думкою, яка містить натяк на висновок – це ..(прислів’я).

8)Типів казок усього є - …(3).

9)Музей під відкритим небом «Галявина казок» знаходиться…( у Ялті).

10) Літературні казки прозові та…(поетичні).

11) Народні казки спочатку шанувалися як «таємні знання», потім – як дитячі розваги, згодом їх було визнано…. ( творами мистецтва).

12) Незвичайні події в казці завжди поєднані з вірою в…(найкращі моральні якості людини).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

-         Обговорення епіграфа.

-         Про яку характерну особливість казок йдеться у епіграфі?

ІV.ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМИ.

Звучать індійські мелодії

1.Стисле повідомлення про Індію

 Назва «Індія» походить від річки Інд, яка дала притулок найпершим поселенням. Арійці називали річку Інд «Шинде». Перси вторглися на територію Індії, після чого з’явилася назва «Індостан», яке походить від «Шинде» і «Інду», і є одим з назв земель Індії.

Індія – це дивовижна країна, з яскравою історією, з великою кількістю унікальних ритуалів, традицій і звичаїв, з цікавими жителями і масою пам’яток.

У місті Сурат розташована мало не половина майстерень, великих і маленьких виробництв по ограновуванню алмазів. Хотілося б відзначити, що більша частина каменів шліфується вручну, що не найкращим чином позначається на якості готових виробів. Але в будь-якому випадку, починаючи з 1960 року і до цього дня, Індія є центром ограновування алмазів у всьому світі.

5000 років тому, коли більшість населення землі були кочуючими лісовими жителями, індійцям (жителям Індії) вдалося створити Хараппську цивілізацію. Цивілізація розташувалася на долині Шинде (Захід сучасної Індії).

Ліси в Індії покривають 19,45% всієї території країни. Рослинністю рівнинних територій Індії є савани, ксерофітні рідколісся і листяні ліси. У дельті Гангу і Брахмапутри, на також на схилах Західних Гат ростуть вічнозелені тропічні ліси. На прибережних низовинах знаходяться мангрові ліси, а біля підніжжя Гімалаїв знаходяться заболочені джунглі.

Живуть у цій країні кількасот націй та племен, що розмовляють вісьмастами сорока п’ятьма мовами і діалектами.

Індія –країна прадавньої самобутньої культури, одніє з перлин якої є казки.

Як і всі народи світу,  народи Індії почали складати і переповідати казки багато віків до того, як винайшли папір і стали писати твори і друкувати книжки.

2.ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНІВ «ЦІКАВИНКИ ПРО ІНДІЮ»      

-         Площа території Індії в три рази менше, ніж США, але при цьому вона є другою за чисельністю населення країною у світі - 1 мільярд 170 мільйонів осіб. Зі своїми 3, 29 мільйонів квадратних кілометрів вона є сьомою за величиною країною світу.
- Корови вільно прогулюються по вулицях індійських міст. Вони вважаються тут священними і часто носять «Тілак», символ удачі у індуїстів. Корови вважаються одними з семи прабатьків людства, та як від них можна отримувати молоко, так само як і від рідної матері.
- Танці є найбільш розвиненим видом мистецтва в Індії і є складовою частиною внутрішніх обрядів в кожному храмі. Індуїстські обрядові танці примітні експресивними рухами рук.
- Індія є батьківщиною шахів. Колись вони називалися «чатуранга», що означає в перекладі з санскриту «чотири роду військ», якими колись були слони, кавалерія, коні, колісниці і піші солдати.
- Храми Каджурахо широко відомі своїми еротичними скульптурами, і є одним з найбільш відвідуваних туристами визначних пам'яток Індії. Вчені все ще продовжують сперечатися про справжнє призначення еротичних скульптур Каджурахо зі сценами сексу в різних позах. В якості учасників цих сцен зображені навіть тварини.
- Перші бавовняні тканини в світі були виткані в Індії. Римські імператори називали легкі індійські тканини «тканим вітром». Імператори великих моголів називали ці тканини «ранковою росою» і «тканиною з поточної води.
- Бенгальський тигр завжди був національним символом Індії, і колись він зустрічався практично по всій країні. У наші дні на волі в джунглях Індії живе не більше 4 тисяч особин цієї тварини.
- Храм Лотоса в Індії є одним з найбільш відвідуваних храмів у світі, за рік його поріг переступає понад 50 мільйонів людей.

V.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ,ЕПІГРАФА УРОКУ.

VІ.ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І СПОСОБІВ ДІЇ.

1.Стисла розповідь учителя про «Панчатантру»

«Панчатантра» (від санскр.-«Пятикнижжя») – пам’ятка давньоіндійської оповідної літератури ІІІ-ІV ст.., створена  на фольклорній основі. Її зміст становлять байки, казки про тварин та повчальні новели, в яких в алегорично-сатиричній формі розповідається про життя давньоіндійського  суспільства.

Народність, повчальність пам’ятки приписують легендарному мудрецеві Вішнушарману, забезпечили їй широку популярність і справили значний вплив на світову літературу.

«Панчатантра» складається з п’яти книг («пантра»):

«Втрата дружби»,

«Придбання друзів»,

«Про війну ворон і сов»,

«Втрата набутого»,

«Несподівані діяння».

Виразне коментоване читання індійської  народної казки «Фарбований шакал» (переклад І.Серебрякова)

2.Словникова робота

Прибився-прийшов. Похнюпили голови – засумували. Світ за очі - далеко. Хай титулом твоїм буде – буде твоїм ім’ям. Чан – казан, посудина. Шарпати –смикати. Штуку втне – щось зробить.

3.Бесіда на сприйняття прочитаного.

- Чи сподобала вам казка? Якщо так, то чим?

- Яким вам здався шакал Чандарава?

- Чому він опинився в місті?

- Чим закінчується його візит? Як ця подія змінила життя шакала? Перекажіть епізод казки, де це описано. Дайте назву цьому епізодові.

- Чому лісові мешканці так швидко повірили пройдисвітові. Прочитайте відповідні цитати з твору.

Завдяки чому шакал став володарем?

- Чи змінила фарба  поведінку героя  на краще?

- Чи згодні ви з такою кінцівкою, з такою розправою  звірів? Обгрунтуйте свою думку.

Творче завдання

-         Поділіть казку на частини. Дайте їм назву.

4. Визначення жанрових ознак казки « Фарбований шакал»

- Ознаки якого різновиду казки  виявились  у творі?

5. Визначення алегоричного змісту твору.

- Визначте алегоричний зміст казки. Які риси характеру людей викриваються за допомогою алегорії?

VІ.ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК.

 1.Проблемне запитання.

 - Що означає вислів « фарбований шакал»? У яких ситуаціях його доречно використовувати?

- На вашу думку, чи  можна покращити характер і поведінку людину, одягнувши її в новий одяг, прикрасивши коштовностями?

- Як ви ставитесь до тих, хто досягає мети за рахунок інших, завдяки нечесній праці?

2.Зіставлення подібних образів індійської казки «Фарбований шакал» і казки Івана Франка « Фарбований лис».

- Що споріднює образи цих казок?

- Чим, на вашу думку, вони відрізняються?

3.Узагальнення відповідей учнів учителем.

Казка має «мандрівний сюжет» та Іван Франко, переробляючи запозичений сюжет, національно його забарвлює. Вчинки Лиса психологічно вмотивовані. Адже він, хизуючись  своєю майстерністю красти та вмінням вчасно втекти, потрапляє в місто. А потім не занепадає духом і пристосовується до нових обставин. Саме інстинкт самозбереження і прагнення жити спонукають його наректи себе посланцем Св.Миколая. Лис і шакал беруть зобов’язання бути чесними й справедливими правителями, але все відбувалась по іншому. Звірі стали ледачими і перестали думати. Цей необережний крок став для обох фатальним.

4.Підсумкова бесіда

- Які вади засуджуються  в індійській казці?

- Чому, на вашу думку, І.Франко звернувся до інтерпретації образу давньої індійської пам’ятки?

Тестові завдання

1.»Панчатантра»  створена в:

а) Англії;

б) Індії;

в)Німеччині.

2.Речовина, яка змінила життя головного героя:

а) вода;

б) олія;

в)фарба.

3. Чандарава прийшов до влади через:

а) брехню;

б) талант;

в)шанобливе ставлення до звірів.

4.Він перефарбувався у

а)  білу;

б) синю;

в) червону фарбу.

5.Чин головного радника Чандарава дав:

         а) левові;

        б) пантері;

  в)тигрові.

6.Розлючені звірі помстилися шакалові:

  а) роздерши його на шматки;

б) прогнавши з лісу;

    в)побивши.

VІІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Намалювати один із епізодів казки, дати йому назву.

2. Підготувати переказ казки «Фарбований шакал» та скласти план до твору.