Розвиток пізнавальної діяльності  учнів, шляхом самостійної роботи над текстом

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

ВЧИТЕЛЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ  КІРОВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНОСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ МАЛОВИСКІВСЬКОГО РАЙОНУ  КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ФЕДОРОВОЇ ГАЛИНИ ІВАНІВНИ

Актуальність  досвіду

-         Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

-         Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

-         Забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;

-         Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку  світової  літератури.

Мета досвіду:

-         Створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини на       уроках  літератури;

-         Створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;

-         Розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини.

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку( Р.Грановська, Я.Пономарьов), модель творчої особистості учня та специфіка формування креативної особистості дитини обґрунтовується в праці « Основи педагогічної творчості» С.О.Сисоєва; методика опрацювання літературного твору в роботах Сторчак К.М. Голубкова В.В.. 

Ідеї особистісно орієнтованого навчання, інтерактивного навчання, проектної технології  спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковими теоретичними положеннями.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання літератури, що сприяють  розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.

Кожна людина має свої потреби, прагне вирішувати  свої проблеми в досить нелегкій  політичній, економічній та соціально-побутовій атмосфері. Ми живемо в досить складний час, який позначений зламами і оптимістичними сподіваннями,  трепетною вірою в щасливе майбутнє України. Нині педагогів хвилює одне із досить важливих питань, а саме , якими стануть учні , вийшовши із стін рідної школи. Чи отримали вони певний арсенал знань, які допоможуть при виборі  та отриманні певної  професії? Чи зуміють досягти певних здобутків, і передусім, бути стійкими в цьому житті психологічно та мати певні матеріальні статки. Чи зуміють використати на практиці отримані в школі знання, а згодом передати їх своїм нащадкам? Чи зможуть не спіткнутися  в житті і де шукати підтримку в разі необхідності? А поки,що навчання в школі і опрацьовуючи той чи  інший матеріал, учні досягають певних здобутків. Кожен день  - це нові відкриття, слово підтримки в скрутних ситуаціях і  пізнання нового. А поряд з ними вчитель, який прагне передусім, забезпечити науковий  і методичний рівень свого предмету.  І не дивлячись на тривалість  роботи, постійно вдосконалює свої вміння, поглиблює свої знання, збагачується інтелектуально.                                                                    

В.О.Сухомлинский говорив: «..Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо  якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання».                                                                                            Учитель завжди людинотворець.  Його робота - це напружена праця серця і творчість розуму. Саме уроки літератури дають можливість донести до учнів красу та вічно моральні цінності, які пробуджують душу. Тому  на уроках приділяю велику увагу формуванню творчих здібностей школярів засобами літератури. Залучаю до творення уроку, адже урок - це співпраця, співтворчість. Добираю для учнів цікаві завдання і пропоную скласти їх також самостійно до тем уроку. Саме працюючи над такими завданнями,  учні пізнають нове, проявляють свою  творчу уяву і  при цьому формують думку про  твір   та пізнають нове. Пізнавальна діяльність – це внутрішня готовність учнів до самостійного оволодіння знаннями при наполегливих вольових зусиллях і це сприяє використанню активної моделі навчання.                                                 

  За мету беру визначення місця художнього твору в навчальному процесі та його вплив на формування особистості. Звідси і проблема над якою я працюю : «Розвиток пізнавальної діяльності  учнів, шляхом самостійної роботи  над  текстом».                                                                                   

Кожен урок прагну чітко продумати щоб він був  емоційно і змістовно насичений пізнавальними завданнями, елементами самостійної творчості. Чітко визначаю мету уроку і  домагаюся його розкриття. На уроці повинна не  оцінка прочитаного матеріалу, а відверта розмова, вияв позиції учня до прочитаного, позиції автора. Особисто мене  хвилюють морально – етичні переконання, культурний  рівень учнів, бо вони завтра стоятимуть  біля керма нашої економіки, культури, освіти, медицини.
При цьому вважаю,що головними завданнями роботи вчителя є навчання учня самостійно працювати над текстом художнього твору, вмінню формувати свої думки, висловлюватись згідно запропонованої теми, оцінювати події, явища, вчинки, дії героїв, а також встановлювати причинно-наслідкові залежності, що допомагають виявити нове в пізнанні істини, закономірностей навколишнього світу. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.  Яким же повинен він бути?  Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

• підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;

•    навчання не словом, а справою;

•    проведення його не для учнів, а разом з ними;

          •    забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку  допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.

В роботі прагну використовувати таку модель творчої особистості учня:

 На сьогодні проблема вивчення тексту, а також його  читання учнями є досить актуальною. І доволі часто постає питання про те, як зробити так, щоб  робота над твором не була догмою, а принесла задоволення читачеві. Звертаюсь до авторів, які розглядають принципи вивчення тексту ( Г.О.Гуковського, Ю.М.Готмана, О.І.Білецького) ;осмислення тексту як суб’єктивного відображення  в ньому проблемних ситуацій ( Л.П.Долбаєв); поглиблене вивчення тексту ( М.О.Рибникова, Н.В.Голубков).

Постає ряд запитань:

-Що допоможе сформувати стійкий інтерес учнів до літератури?

- Чи досить просто прочитати твір і «не пережити» його події, а просто обмежитись емоційним читанням?                                                             Людина, яка не вміє аналізувати твір, не зможе достатньо глибоко прочитати текст і ґрунтовно осягнути авторську позицію. Тільки систематична й наполеглива робота з розвитку вмінь і  навичок аналізу , допоможе учням стати справді культурними читачами, отримати насолоду від спілкування з твором та стежинки до світового письменства.              Важливим значенням  є підготовка до сприйняття художнього твору. Учитель має створити такі  умови на уроці, щоб учень мав бажання прочитати твір. Це можуть бути різні види коментарів, відомості про особливості твору, читання цікавих уривків, щоб викликати інтерес учнів. При роботі над твором великого обсягу підготовка складається з чотирьох етапів:

1       етап – встановлення зв’язку з раніше вивченими і самостійно прочитаними творами.

2 етап – знайомство з біографією митця, епохою, в якій жив письменник.

3       етап – повідомлення про написання твору, його проблематику.

4 етап – робота з невідомими поняттями, назвою, підзаголовками, епіграфом.

Всі етапи пов’язані між  собою,але вони  можуть існувати як єдине ціле і як самостійна частина. Підготовка до сприйняття художнього твору є важливою умовою осмислення глибоко прочитаного літературного твору, а сам процес читання - це творчий процес, оскільки в ньому беруть участь автор і читач. Автор веде читача, відкриваючи йому щось невідоме, глибини свого світорозуміння та світовідчуття, тому досить актуальними  при цьому є слова В.Гюго :» Найкращий читач – це підготовлений читач».                  Під час роботи над розвитком творчої уяви школярів і їх творчих здібностей намагаюсь донести до учнів красу та вічні моральні цінності, що пробуджують душу.. формуючи такий тип уроку, як « урок – образ». Це дає можливість поспілкуватись з героєм твору. Саме такий вид роботи допомагає самостійному розумінню образу, його власному трактуванню. На таких уроках учні виступають в образах того чи  іншого героя, пишуть листи. А  на уроках виразного можна твори голосами героїв, передаючи почуття, думки та настрій. Це сприяє розвитку уяви, вмінню виразного та вдумливого читання, наголошуючи, що людину яка добре розповідає, приємно слухати.  У своїй роботі використовую  цілісний аналіз твору або послідовний аналіз.  Найпродуктивнішою формою організації навчального процесу вважаю групову роботу учнів, яка сприяє позитивній мотивації та навчального співробітництва. Організація роботи передбачає знання певних правил щодо її проведення. Кожний учень, працюючи в групі, враховує, що необхідно:

-         ознайомитись із завданням;

-          опрацювати додаткову літературу;

-         самостійно перевірити свій рівень знань, умінь та навичок;

-         узгодити свої думки, дії з групою й прийти до єдиного рішення.

Робота в групах дає можливість використовувати різні ігрові інтерактивні технології, які сприяють активації пізнавальних здібностей учнів, як одного із проміжних факторів розвитку дитини. Основним у  своїй роботі вважаю особистість учня, який  повинен відчувати себе співавтором уроку.

Постає питання : « Як допомогти дитині осягнути себе, відчути радість від своїх емоцій,   зрозуміти свою  неповторність?»

Учні з задоволенням працюють над сценками, гронуванням, читанням з  прогнозуванням. Діти дуже люблять малювати. Практика доводить, що  дитячі ілюстрації до  творів – яскравий приклад розуміння тексту. Учні із  великим задоволенням малюють  героїв казок та оповідань. Саме вони свідчать про образну інтерпретацію, індивідуальне сприйняття твору.

Намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність,  наявність власної точки зору.   Саме здатність осмислювати  вивчене та виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.                       На уроках застосовую такі стратегії, як: "Мікрофон","Незакінчені речення", "Мозковий штурм", "Метод ПРЕС", сенкан. А також шляхом інтеграції прагну розвивати критичне мислення учнів.   Орієнтація на критичне мислення передбачає передовсім повне несприйняття будь-якої думки : кожен учень, не беручи до уваги жодних авторитетів, має сформувати власну думку про явище в контексті навчальної програми. Необхідно врахувати й те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусію. У процесі обговорення висуваються критерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти, а мисленнєвий процес у цілому піддається оцінюванню. Під час бесід немає  правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту. Але  завдання  учителя - переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання.

Головним в роботі з дітьми вважаю творчість, емоційність, чуйне та доброзичливе   ставлення.                                                                                                              Література – це гра і творчість. Тому прагну на уроках  розвивати в кожній дитині творчу уяву,  здатність ставити перед своїм зором бачене раніше, дійсно існуюче, проявляти фантазію та уявляти собі те, чого не існує в дійсності. Щоб  учні  більше знали, то вчитель повинен формувати інтерес, постійно застосовуючи творчий  підхід до кожної дитини, беручи до уваги її думки, погляди, інтереси, вважаючи її особистістю. Діти дуже люблять гратись. У грі вони вчаться логічно висловлювати свої думки, послідовно діяти, бути спостережливими. На уроках використовую і ігрові  моменти, які охоплюють широке коло питань за темою, біографією чи змістом художнього твору.                                                                                                                У Державному стандарті освіти в Україні поставлено завдання підготувати учнів до взаємодії із соціальним оточенням, сформувати в них почуття гідності, відповідальності, здатності визначати власну активну життєву позицію.                                                                                                                      На сучасному етапі розвитку громадянське виховання особистості базується на морально-етичних принципах, тобто головним критерієм ефективності виховання є морально-етичні цінності: категорії добра, справедливості, любові, щастя, совісті.                                                           На мою думку, саме урок літератури має допомогти дітям знайти відповіді на безліч запитань. В.О.Сухомлинський звертав увагу на те, що відкриваючи навколо себе красиве, милуючись і дивуючись красивому, дитина дивиться в дзеркало і бачить свою власну красу. Чим раніше вона її відчує і чим більше захопиться нею, тим більше відчує  почуття  власної гідності. Саме призвання вчителя в тому, щоб сприяти баченню прекрасного, розвитку гармонійної особистості з великим духовним світом.                                                                                                                        Я  учитель і відчуваю відповідальність. Відповідальність за те , що мені довірили маленьку душу, і я маю створити  Людину, і не просто Людину, а читача, творця, митця. Як це зробити. Одвічне питання яке вирішується словом, думкою, розумінням, поглядом та пошуком шляхів. А ще співпрацею, співтворчістю, співавторством, співпереживанням.                 

Вчитель - це одвічний артист з однією  роллю на все життя.                    

Вчитель – це і лікар людських душ. Його пацієнти різні. Одні лікуються досить швидко, а іншим потрібно  для цього  багато років.

Вчитель – будівельник . А матеріалом його людська душа, а не камінь чи метал. Один невірний рух чи слово може зруйнувати  будову, а потім  досить невтішні наслідки. І той же вчитель має своє проблеми, печалі, радощі, які, інколи, не виставляє на осуд людський, а долає їх своє роботою.                                                                                                                  Яким же повинен  бути сучасний вчитель ? Творцем, художником, скульптором ? Він має бути творчою, яскравою особистістю з великою силою волі та душею. Цьому вчать труднощі, які трапляються  на моєму шляху, але долаючи їх я ставала сильнішою. Від уроку до уроку мене вчать цьому мої школярі, які з надією дивляться в очі. Я прагну, щоб  Справедливість, Милосердя, Честь, Добро  завжди були вірними друзями моїх  вихованців і прищепити любов до слова, яке виростає з любові до рідного краю, України, до її людей.